Глава 7. Як боротися зі стресом та контролювати занепокоєння?

Спочатку прочитайте главу книги. А потім приступайте до читання додатково цієї статті. Де купити книгу – дивіться тут: https://book1.ab-lingvo.org.ua/de-kupyty-knyhu/

Як стати пофіг… гм… побарабанщиком!?

Але мені все по барабану

Саша по шосе йшла, я по автобану

Я вип’ю кави і зроблю кардіограму

Бо мені все по барабану!

Треба робити так, як співак Skofka описує у своїй пісні, і буде значно легше жити. Здорова байдужість – дуже корисна річ для вашої психіки, щоб запобігти перевантажень, зайвих думок; та навіть корисний інструмент для досягнення успіху та багатства. Самооцінка відіграє провідну роль у формуванні такої корисної байдужості. Про те, як на практиці навчитися не сприймати все близько до серця та підвищити самооцінку, і піде далі мова у нашій статті. Кожна порада, хоч прямо, хоч опосередковано, наближатиме вас до поставленої мети. Навіть якщо вона здасться вам не важливою, повірте, вона є ДУЖЕ важливою, раз ми про це говоримо. Тож вперед! 

Чого потрібно навчитися, прийняти або позбутися або що змінити

0. Почніть любити себе. Це нульовий пункт та найважливіше, що потрібно зробити. Кожна людина унікальна. Кожна створена задля якоїсь мети. Жодна не повинна бути схожа на іншу попередню. Можна порівняти людей, як квіти у рослинному світі: троянда має бути ось такою, а ромашка зовсім інша; троянда служить для краси, а ромашка – для лікування. 

1. Навчіться сприймати оточуючих людей, які вас критикують, як ваших наставників, як людей, які допомагають вам розвиватися, ставати кращими. (Для цього варто зайнятися йогою та медитацією). Мало того – дякуйте цим людям за їх допомогу вам. І ви побачите, як круто зміниться їх ставлення до вас! 

2. Припиніть критикувати та засуджувати інших. А також постійно скаржитися на нелегку долю. (Якщо ситуація дійсно перебільшена та не є психологічною проблемою, в разі наявності якої потрібно звернутися до спеціаліста. Йдеться саме про буркотливість людини, яка просто полюбляє поскаржитися іншим). Ось це – припиніть! 

3. Підтримуйте своє тіло у гарній фізичній формі: займіться спортом, гімнастикою, плаванням, походіть на бойові секції тощо. Хоча це і банально, проте заняття спортом підвищить вашу самооцінку, покращить ваші загальнолюдські якості та даруватиме задоволення від життя. Фізична витривалість додасть самооцінки та впевненості у своїх діях. 

4. Займіться йогою, медитацією або якимись іншими духовними практиками. Це допоможе вам зосередитися, заспокоїти ваші думки, позбутися занепокоєння та щоденного стресу. Це ще одна зі сходинок до здорової байдужості – тобто пофігізму, як кажуть у народі. 

5. Займіться самоосвітою та саморозвитком: дивіться різні вебінари, які допоможуть розвинути ті, що є, або набути нові навички. Постійно дізнавайтеся щось нове, розвивайте себе як особистість, зростайте духовно (йдеться не про релігії). Отримуйте також нові знання з нових галузей життя, які вас цікавлять: іноземні мови, рукоділля, гра на музичних інструментах, вирощування кімнатних рослин, городини тощо… Якщо у вас є знання та досвід, вам байдуже щодо думки оточуючих, особливо якщо вона критикуючого (в негативному сенсі) характеру. 

6. Подивіться на оточуючий світ та осягніть скільки в ньому всього нового для вас! Це світ нових можливостей. Чому би не вам зайнятися тією чи іншою цікавою справою?! Прийміть той факт, що для вас є багато чого незвіданого та незрозумілого. Та це не є страшно! Безмежні можливості – шлях до підвищення самооцінки. 

7. Припиніть усе контролювати та позбудьтеся перфекціонізму. Досягнути успіху, будучи перфекціоністом, та не нашкодити своєму здоров’ю (як ментальному, так і фізичному) – дуже складно. Від жаги контролю страждає самооцінка, та про здорову байдужість як наслідок годі й говорити. До того ж часто справи вирішуються самі собою, якщо послабити контроль за ними та трішечки зачекати. 

8. Навчіться критично мислити. Для цього потрібно відключити емоції. Приймайте остаточне рішення по проходженні декоторого часу. Коли ми дізнаємося якусь новину, протягом перших 20 секунд ми емоційно можемо прийняти невірне рішення. Пам’ятаймо про це! 

9. Відволікайтеся на інші справи, якщо вас щось турбує. Це допоможе урізноманітнити процеси мислення та тим самим зняти напруження, перенісши увагу на інший об’єкт. Інколи це потрібно робити через силу, незважаючи на емоції. Просто усвідомте, що вам потрібно виконувати такі інструкції. 

10. Спілкуйтеся лише з позитивними та відкритими людьми. Можливо, для цього доведеться змінити коло вашого спілкування. Відправте ваше власне токсичне оточення в небуття! Припиніть з ними будь-які стосунки. Звісно, робіть це коректно: просто зведіть контакт до мінімуму – в майбутньому все припиниться саме по собі. Які ознаки такого оточення? Це ті люди, які не раді вашим починанням, які заздрять вам, пліткують за вашою спиною тощо… Геть від них! 

11. Забудьте про те, що все потрібно робити так, як “прийнято у людей”. Створюйте свої власні тренди та амбіції. Нехай люди йдуть за вами, а не ви за ними. Облиште переглядати шкідливе телебачення, відпишіться від непотрібних YouTube та телеграм-каналів. Займайтеся суто собою, своїм власним розвитком. 

Досвід автора з його дитинства

Пам’ятаю, як я робив ще у дитинстві. Це називається ігри розуму. Мене ніхто цього не навчав, ніде про це не писали на постсовковому просторі. Зараз же у вас, мої любі читачі, є чудова можливість! Навчайтеся! Вдосконалюйтеся! Беріть найкраще з усіх можливих джерел!

Тож ближче до справи. Моє дитинство… Дуже сумую за ним. Але не все проходило гладко. Бувало, якщо у мене щось траплялося, чи я був чимось серйозно засмучений, я приходив додому, обов’язково вкладався комфортно у ліжко, заплющував очі та розпочинав детальний аналіз ситуації: хто правий, хто винний, які будуть наслідки, що буде, якщо я це так і облишу… Такий собі внутрішній монолог сам на сам з собою з розбором по ролях. 

Коли ситуація була не керованою, такою, що вийшла з-під контролю, мені завжди допомагала… увага – МОЛИТВА. Не така, як у церкві, а своя. Це я її так називаю, щоб вам було простіше зрозуміти сенс. По суті це афірмація – висловлювання, твердження. Молитися можна до Бога, Всевишнього, Всесвіту, Сонця, якогось божества, Вищого розуму, іншопланетян тощо. У моїй родині була віруюча християнська бабуся, тому я вірив у триєдиного Бога, що відповідає православній християнській релігії. Зараз, у дорослому житті, це для мене Бог, Всесвіт, Вища сила. Для мене це щось єдине, що ми просто називаємо різними іменами. Якось так. 

Під час молитви (“я більше так не буду”, “більше ніколи з ним не спілкуватимусь”, “якщо все налагодиться, почну ходити в церкву, буду укріплювати віру”…) я, як ви бачите, давав собі обіцянки. Які це будуть у вас обіцянки – не важливо. Не всі вони будуть виконані, певне. Я до церкви так і не почав ходити. Бог – він в душі. Суть цієї обіцянки в переключенні уваги на покращення ситуації. Я уявляв, як усе вирішується, проблема розв’язується – з часом ставало легше на душі. І я обов’язково… засинав. І це важливо, як на мене – відпочинок для мозку після такої виснажливої роботи. 

Коли прокидався, усе вже здавалося не таким страшним та невідворотним. Я знов усе аналізував, та було три варіанти: 1) облишити усе, як є; 2) попросити пробачення за свої погані вчинки; 3) чекати на вибачення переді мною. Якщо нашкодив сам – зізнаєшся, що вирішує проблему найкращим чином. Якщо тобі зробили неприємність – не факт, що вибачаться. Вихід – облишити та відпустити ситуацію. І саме так здебільшого виявлялося краще. 

Як відпустити ситуацію? – Головний момент – це прожити ситуацію в уяві так, як вона могла би розв’язатися найкращим чином в реальності: типу проблема вирішилася, перед тобою вибачилися (або ти), конфлікт розсмоктався. Уявляємо ці сцени в усіх фарбах, тонах та відтінках – максимально близько до можливого оригіналу – до можливої паралельної реальності! І ця реальність неодмінно настане. Є така теорія (у популярних близьконаукових фільмах), що саме так відбувається здійснення бажань – прожити ситуацію, ніби це у тебе вже є. Я в це вірю. Кожному по вірі його! Чи як там у Святому писані?

Чим ще корисна молитва? Людина стає добрішою, лагіднішою, більш усвідомленою та впевненою. Таким чином, ми і покращуємо самі себе, так би мовити, і вчимося розслабляти мозок, зміщуючи увагу на інші аспекти (перенесення уваги з проблеми на її вирішення/результат; це послабляє напруження). 

Ще три корисні поради

1. Якщо у вас вдома є кішка – вам дуже пощастило. Якщо у вас їх дві, три або чотири, – у стільки разів вам пощастило більше. Це найбільш заспокійлива тваринонька у світі. Поспостерігайте за тим, як вони заспокоюють себе та розслабляються! Вони самі створюють навколо себе ауру комфорту, затишку та грації. Так само робіть жмаки лапками та втикайтеся мордочкою у ковдрочку – і все буде гаразд. А можна ще й мурчати. Це жарт, але можете спробувати. А по справжньому – створіть комфортні умови біля вашого ліжка, візьміть улюблену ковдрочку та книжку (у дітей зараз, мабуть, планшет) та побудьте наодинці з вашими думками. 

2. Припиніть турбуватися про те, що ви не в силах змінити. Немає сенсу напружуватися та метушитися, коли ти не можеш нічого вдіяти. Розслабтеся та спостерігайте, що з цього вийде, щоб потім сказати: “Ух ти, яка фігня вийшла!”. До всього ставтеся з гумором. 

3. Природа – чудовий лікар! Сходіть до лісу поблизу, погуляйте по берегу озера або річки, посидіть на лузі у кульбабках або просто понасолоджуйтеся запахом жасмину у своєму дворі. Природа лікує. А у поєднанні з котами вдома – заспокійливий ефект буде подвійний! Також можете погодувати влучних котиків або собачок. 

І наостанок

Не бійтеся щось змінювати у своєму житті! Якщо вас кличуть пригоди (незалежно, в прямому чи переносному сенсі) насолоджуйтеся ними. Якщо потрібно, на декоторий час змінити обстановку – вирушайте не замислюючись! І нехай усе буде по барабану.

Залиште ваш коментар!

Що ви думаєте з приводу глави книги? Вам є що сказати по даній статті? Автор буде вдячний.