Спочатку прочитайте главу книги. А потім приступайте до читання додатково цієї статті. Де купити книгу – дивіться тут: https://book1.ab-lingvo.org.ua/de-kupyty-knyhu/
Магічні методи мотивування дитини
По-перше, необхідно знати, що дитині подобається, а що – ні. З уподобань і буде витікати мотивація. Зовнішня мотивація, тобто мотивація, спрямована від вас на дитину, потрібна для того, щоб схилити її діяти в такий спосіб, як потрібно вам. А завдяки внутрішній мотивації дитина зможе докладати власних зусиль для досягнення успіхів у життті. Зовнішня мотивація, від батьків, – це контроль за винагороду. Внутрішня – це самоконтроль без усіляких сторонніх заохочень. При застосуванні лише зовнішньої мотивації, коли зникають заохочення (від батьків), мотивація у дитини зникає взагалі. Саме тому сама лише зовнішня мотивація не є бажаною. Вона служить лише для скеровування дитини у правильному напрямку.
Що мотивує дитину внутрішньо?
Це мета вчинків, дух змагання, подолання труднощів, одержання нових навичок та умінь, отримання похвали та моральної підтримки. Тому ось що потрібно робити! Ось 7 мотивів для внутрішньої мотивації.
1. Намітьте цілі, тобто встановіть мету. Дитина має чітко розуміти, навіщо їй виконувати ті чи інші дії: ходити до школи, вивчати іноземні мови, відвідувати роботу тощо.
2. Застосовуйте креативне планування. Воно скеровує дитину у правильному напрямку відповідно руху до мети. Застосовуйте милі для серця дрібнички: папірці на клейовій основі, закладинки крафтові спіральні зошити, різнокольорові ручки, маркери тощо…
3. Підштовхуйте зовнішньою мотивацією (та, яка виходить від вас). Це може бути купівля якихось ласощів, дозвіл робити якісь дії і т.п. Проте будьте обережні, щоб не перетворити заохочення на покупку бажаної вам поведінки дитини! Тому краще не обіцяти цукерки постійно, а заохочувати додатковим часом на здорові, проте бажані речі: прогулянку, похід, поїздку, відпочинок тощо. Пам’ятайте, частіше похвала за результат від батьків є більш бажаною, ніж ласощі або гроші, хоча й останні є гарною мотивацією у якості другорядного чинника. Усе має бути в міру!
4. Постійно проводьте бесіди стосовно користі тих чи інших дій. Тому, коли діти питають, чому не можна запізнюватися, навіщо потрібно ходити до школи, для чого тримати речі в порядку – терпляче пояснюйте, чому це так необхідно. Обов’язково надихайте на вчинення правильних дій.
5. Покажіть, чому гарно приходити вчасно або навіть трошечки заздалегідь – щоб мати час на якісь приємні дрібнички, як то випити чаю або кави, з’їсти морозиво, а тоді встигнути на зустріч та отримати прихильність співрозмовника. Тобто поясніть усі отримувані привілеї. В усьому підтримуйте вашу дитину, говоріть про те, чому це для вас та для дитини так важливо! А також – що буде, якщо чогось не зробити або зробити несвоєчасно, неякісно, недоречно…
6. Нехай будь-які дії стануть змаганнями: хто перший зробить щось (прибере кімнату, зробить домашні завдання, намалює картинку, добіжить до якогось місця). Проте не варто щось нав’язувати – лише пропонувати, щоб вибір був за дитиною.
7. Навчіть дитину приймати свої “недоліки”, які їй здаються такими або які справді є ними. Поясніть, що недоліки не повинні впливати на успіх у житті. Якщо не зробиш кар’єру футболіста через не відповідну фізичну комплекцію або недостатню швидкість, – обов’язково вийде реалізувати себе у чомусь іншому, треба намагатися та не припиняти пошуків себе!
Які заняття мотивують дитину
1. Влаштуємо вікторини та конкурси. Для цього зберемо кілька дітей та будемо ставити питання за якоюсь темою, а діти даватимуть відповіді. Заздалегідь готуємо реквізит: картки з питаннями та картинками, блокнот для фіксації результатів або магнітну дошку з маркерами. Тих дітей, які не дали правильної відповіді, потрібно запитати ще раз наприкінці змагання. Якщо відповідь буде все ж таки надана, можна зарахувати половину бала. Переможених бути не повинно. Просто серед учасників будуть трохи кращі знавці/учасники. Про це слід повідомити дітям.
2. Організовуємо інтерв’ю з відомою особою (кінозірка, співачка тощо). Будемо вчитися ставити питання та отримувати відповіді. Чим це корисно? – Пошуком та знаходженням рішень для певних життєвих ситуацій на шляху до успіху дитини у житті через застосування їх (видатних людей) досвіду у своїй (дітей) життєвій практиці.
3. Влаштуємо “пошуки скарбів”. Це довготривала пізнавальна гра. До прикладу, будемо виконувати якісь роботи по дому: прибирання, прання, прасування, миття посуду тощо. По кінцю кожної роботи дитина отримуватиме записку з підказкою, куди їй рухатися далі (де знайти винагороду за виконану роботу та яку справу зробити наступною). Пам’ятаємо про внутрішні мотиви. Вони найцінніші. Але не варто обділяти дитину і в плані смаколиків – зовнішніх мотивів. У кінці буде головний скарб. У його якості може бути смаколик або якийся цінний предмет. Стосовно тривалості: гру не варто робити дуже довгою, достатньо 2-3-денною.
А ось і обіцяний СУПЕРМЕТОД, як мотивувати дитину!
Він називається “Турнірна таблиця лицарів круглого столу”. Атрибутика: шкільна/магнітна дошка, на якій будемо малювати ігрове поле та відмічати результати. Що має бути на ігровому полі: певна кількість клітинок, що відповідає кількості ходів (тобто запланованих завдань). Схоже на настільну гру з ходами та фішками.
Щоразу, коли дитина виконує якусь справу, магнітна фішка пересувається по полю або малюється позначка на дошці. Тут же фіксуються успіхи у результаті роботи (сердечки, зірочки, бали, стрічки, дзвіночки…), в залежності від того, як гарно виконана робота (магнітики бувають різних форм). Грати можна навіть одній дитині. Якщо дітей більше – то у кожного має бути своя система заохочень (у когось сердечки, а в когось щось інше; і їх кількість має відповідати якості: що більша кількість сердечок, то краще було виконане завдання). По проходженні усієї гри на турнірній таблиці будуть відображені її результати для проведення аналізу.
Чому така назва описаного методу? Бо за круглим столом (він може фізично бути будь-якої форми) обговорюються усі проблеми та задачі гри (а про факту реального життя). За круглим столом ви збираєтеся на початку та наприкінці гри (обговорення результатів).
Ви ще багато прочитаєте про мотивацію у моїй книзі. Тому на цьому поки все.
Залиште ваш коментар!
Що ви думаєте з приводу глави книги? Вам є що сказати по даній статті? Автор буде вдячний.