Спочатку прочитайте главу книги. А потім приступайте до читання додатково цієї статті. Де купити книгу – дивіться тут: https://book1.ab-lingvo.org.ua/de-kupyty-knyhu/
Як позбутися почуття провини та втихомирити сумління
В житті людини час-від-часу трапляються такі ситуації, після яких відчувається почуття провини. Ми почуваємося винними, відчуваємо зобов’язання перед кимось, самі собі робимо погано своїми ж думками. Головний козир, для того щоб позбутися почуття провини, – це втихомирення власних думок. Як це зробити – поговоримо про це далі!
Є декілька способів, як можна побороти докори сумління та продовжувати жити гідно та насолоджуватися життям.
1 спосіб
Перше, що ми можемо зробити, це викликати у своїй душі почуття жалю до людини чи ситуації, коли ми вчинили неправильно. Спосіб на перший погляд може здатися езотеричним. Головне, щоб це працювало. Тож подумки промовляємо про себе: “Пробач мені, мені дуже шкода, я люблю тебе, я дякую тобі”. Є така техніка “Хоопонопоно”, описана в книзі Джо Вітале “Життя без обмежень”. Почитайте або послухайте його аудіокнигу. Це дуже цікаво та, головне, – дієво. Жодної магії, лише психологія чистої води! Хоча, якщо вам хочеться магії у житті, – нехай буде. Тим паче вам варто її прочитати.
2 спосіб
Якщо ви людина віруюча саме час звернутися до Бога. Звернутися до нього можна з тими самими словами: “Пробач мені, мені дуже шкода, я люблю тебе, я дякую тобі”. Щоб насправді ці перші два способи діяли, потрібно дати собі обіцянку ніколи більше не робити того, що ви зробили негарного. Бог усіх любить і усе пробачить.
3 спосіб
Знов підходить для людей віруючих. Сходіть на сповідь до місцевої церкви, якій ви довіряєте. Бог наділив Церкву силою і владою в ім’я Господа прощати гріхи. Часто після віросповідання людина твердо переконана, що Бог пробачив їй гріхи. І через те що Бог всесильний, людина впевнена, що й оточуючі їй також усе пробачили. Таким чином, досягається цілковита впевненість у позбавленні від провини.
Визнання своєї провини полегшить ситуацію
На перший погляд найлегше – визнати винуватим когось іншого, а не себе: “Це через нього таке трапилося”. Замисліться, а може, краще визнати свою провину та сказати собі: “Так, це я винний. Я почувався знервовано та напружено, тому вийшло саме так”. Що вам це дасть? – Усвідомлення своєї провини та примирення з ситуацією допоможуть знизити точку кипіння. А після цього ще промовяєте: “Пробач мені, мені дуже шкода, я люблю тебе, я дякую тобі”. Таким чином, токсичність вашої провини знизиться практично до нуля.
Питання самому собі для усвідомлення провини
Що саме викликало прикру ситуацію?
Чи винний я у цій ситуації?
Що тепер буде?
Яке покарання на мене чекає?
Чого я боюся найбільше?
Як можна покращити ситуацію?
Чи можу я вибачитися перед…?
Чи винна інша людина?
Якби я почувався без почуття провини?
Як ще можна змінити ситуацію?
В процесі розбору питань обов’язково виникне дискомфорт та, можливо, внутрішні протиріччя. Перебороти їх дуже важливо. Інколи навіть варто звернутися до психолога з вашою проблемою. Також ваші рідні та друзі можуть допомогти вам в розборі ситуації. Пам’ятайте, що вам потрібно бути чесним з собою та іншими та сприймати речі такими, якими вони є, пильнувати, щоб не виникло ситуації: “Та йди ти! Я так і знав, що ти будеш на його боці!”. Чесність перед собою – передусім!
Усвідомте, що ваша провина – це така форма занепокоєння, яку потрібно викорінити, щоб почуватися психологічно комфортно та спокійно. І коли ви просите пробачення подумки або стоячи перед людиною (не важливо), обов’язково потрібно навчитися пробачати ще й самого себе, навіть якщо інша людина вас не пробачила при фізичній зустрічі. Ваша задача – зняти провину з себе. А його справа – пробачати чи ні. То вже, так би мовити, його проблеми.
Робіть добрі справи
Добрі справи неймовірно нейтралізують провину та відволікають від негативних думок. Тут усе сказано, додати немає чого.
І наостанок відпустіть ситуацію
Змиріться, забудьте, відкладіть, займіться чимось іншим… Але в жодному випадку не обсмоктуйте ситуацію ще раз і ще раз! Позбавтеся цієї залежності.
Залиште ваш коментар!
Що ви думаєте з приводу глави книги? Вам є що сказати по даній статті? Автор буде вдячний.