Спочатку прочитайте главу книги. А потім приступайте до читання додатково цієї статті. Де купити книгу – дивіться тут: https://book1.ab-lingvo.org.ua/de-kupyty-knyhu/
Гра в професії (авторська методика)
(Від 6-7 років)
До вашої уваги цікава та корисна методика підбору професії для вашої дитини. Перед тим як розпочати, ознайомтеся з рекомендаціями та правилами гри.
Увага! Якщо під час гри ваша дитина обрала ту чи іншу професію, це не означає, що вона зробила остаточний свій вибір. У дітей завтра усе може змінитися і, швидше за все, так і буде!
Рекомендації. У цю гру рекомендовано грати час-від-часу, через те що інтереси вашої дитини згодом можуть змінюватися. Відповідно, необхідність у профорієнтаційному тренінгу не відпадає. Саме тому гру можна і потрібно використовувати багато разів. А ще вона має нелінійний сюжет, тож дитина може спробувати себе у різних ролях поспіль. І вже у майбутньому обиратиме серед своїх інтересів улюблену для себе професію.
Атрибути та підготовка
В залежності від віку вашої дитини роздрукуйте на принтері набір карток (розміром з візитівку) або картинок (А5 формату) з назвами професій. Чому не бажано їх купувати? – Тому що на куплених картках зображені зазвичай лише ті професії, які є найпоширенішими та найбільш звичними та очевидними: лікар, учитель, водій, поліцейський, пожежний… Навряд чи ви знайдете, де купити картки з зображеннями спеціалістів в IT-сфері, з зображеннями бухгалтера, письменника, перекладача тощо. Де взяти список цих професій? – Я спеціально не даю конкретного списку через те, що він з часом може змінюватися через набуття або зниження популярності тієї чи іншої професії. Тому цей список – на ваш розсуд. Можна поцікавитися в інтернеті останніми трендами у світі професій.
Допомога від автора методики
Якщо вам потрібно підготувати картки для гри, я можу допомогти вам з цим, спеціально узгодивши з вами та розробивши матеріали для вашої потреби. Для цього відвідайте дане посилання: https://book1.ab-lingvo.org.ua/po-tsij-knyzi/
Важливий етап
Підготуйте набір питань стосовно того, що роблять спеціалісти у будь-яких професіях, зображених на картках. Список теж можна надрукувати для зручності при читанні. Ось він:
1. Хто (представник якої професії) зображений на малюнку?
2. З ким або чим він має справу? Що робить на роботі?
3. Які речі йому потрібні для роботи?
4. Що він робить цими речами?
5. Його робота фізична чи розумова?
6. Його робота важка чи легка?
7. Його робота корисна людям? У чому саме?
8. Що робить ця людина після роботи?
9. Як проводить вона свою відпустку?
10. Чого хоче ця людина досягти у майбутньому? (Матеріальне та нематеріальне).
Зверніть увагу на питання 8 та 9! Залежно від віку дитини, її уяви та набутого життєвого досвіду, ви побачите, що саме вона знає про дозвілля людей з певною професією. Зазвичай діти від 6 до 9 років будуть ототожнювати їх (представників професій) відпочинок зі своїм (своєї родини). Тож вам потрібно буде розповісти дитині про фінансові можливості представників різних професій, щоб дитина отримала повну уявну картину (особливо якщо ви обмежені у фінансових ресурсах). Більш старші діти будуть вже доволі обізнаними згідно свого життєвого досвіду. Навіщо це треба? – Дитина формує свою свідомість. Від цього залежить, чого вона буде прагнути у дорослому житті: чи задовільниться невисокою заробітною платнею, чи шукатиме більш омріяні можливості.
З питаннями 6 та 7 декотрі діти також потребуватимуть допомоги через вище описані причини: необізнаність та недостатній досвід. Але такі професії варто опрацювати окремо, перш ніж вводити відповідні картки у гру. Зробити це можна, просто обговоривши, чим займається, до прикладу, системний адміністратор тощо.
Стосовно питання 10 також може знадобитися допомога. Так, через досвід. І ця гра сама по собі теж є корисним досвідом, якого дитина набуває граючи. Тому ви, доросла людино, маєте допомогти!
Власне гра. Етап “Знайомство з професіями”
Варіант А: Із запропонованих карток дитині потрібно обрати 3 картки, професії на яких їй вже подобаються, попередньо. У цьому варіанті гри дитина розповість те, що вона знає про улюблені професії та дізнається від дорослого трохи більше.
Варіант Б: Потрібно витягнути 3 картки не дивлячись. У цьому варіанті потрібно додати Питання 11: Чи подобається тобі професія цієї людини? Ти хотів би бути нею? У цьому варіанті вже не йдеться про те, які професії подобаються дитині. Це додаткова робота з ознайомлення, які бувають ще спеціальності та їх плюси й мінуси.
Варіант В: Грають кілька дітей. Беруть по черзі по 1 картці та відповідають на питання 1-10. Доросла людина контролює та відмічає відповіді. Виграє той, хто дасть більше відповідей. Зауважимо, часто буває так, що немає правильної чи неправильної відповіді. Наприклад, навіть малооплачувані спеціалісти відпочивають на морі та в горах або купують дорогі речі. Тому дитина може справедливо стверджувати, що умовний Іван Олексійович, який працює тим-то, поїде цього літа на море. Пам’ятайте, що головна мета гри – навчально-розвивальна, тому нехай краще переможе дружба або, як то кажуть, “Головне, – не перемога, а участь”. Тож ви як доросла людина контролюєте бали на власний розсуд.
Граючи у цю гру, ви помітите, що на обговорення потрібно багато часу, тому не варто в один день братися за розбір усіх професій (саме тому пропонується взяти лише три картки), навіть якщо дитина дуже проситиме. Вона зрештою втомиться і їй набридне, тож вам доведеться перерватися. Краще зробити 2-й сезон гри, 3-й і т.д.
Тим паче, це ще не все!
Етап “Я-спеціаліст!”
Даний етап підходить дітям від 6 до 9 років. Обговоривши з дитиною три картки, запропонуйте їй обрати, ким вона хоче бути зараз. Дитина повинна зімітувати 1) зовнішній вигляд, 2) поведінку та манери представника професії, 3) дібрати атрибути (речі, якими або з якими працюватиме), 4) представитися від цієї особи, увійшовши в роль, та розповісти про свою професію (на основі питань 1-11). Наприклад: 1) надягає костюм, прибирає волосся, 2) приймає рівну позу, випрямляє плечі, 3) бере книжку та указку – 4) “Привіт! Я вчителька Ірина Олександрівна. Я викладаю математику. У мене є гарна книжка та указка. Я навчаю дітей…”.
Звісно у питання можна підглядати або дорослі можуть ставити ці питання, ніби роблячи інтерв’ю. Таким чином, ми тренуємо акторські навички і, найголовніше, даємо дитині “відчути” професію на собі. Це може бути поштовхом до вибору майбутньої професії.
Трохи старші діти можуть соромитися гратися. Їм запропонуйте інший етап гри.
Етап “Спостерігач”.
Розвиває уяву та мислення. Ідучи по вулиці разом з дитиною, спостерігайте за людьми та вгадуйте по черзі, ким вони можуть бути за професією, обґрунтовуючи свої здогадки. Тільки робіть це так, щоб не привертати до себе їх увагу: не викрикуйте голосно, не показуйте пальцями, не називайте нікого образливими словами тощо! Краще щоб вас не чули і ви були на декотрій відстані. Наприклад: “Бачиш того чоловіка на зупинці, у чорному? Я думаю, він агроном. Тому що у нього мішок зерна”. У відповідь можна трохи посперечатися: “Який то агроном? Він двірник. У нього є мітла. А той мішок, він – зі сміттям!”. Спробуйте довести одне одному, що здогадки співрозмовника неправильні, наведіть свої доводи. Нехай це звучить смішно – так ще цікавіше.
На сьогодні все. Попереду на вас чекає ще цілий розділ стосовно вибору майбутньої професії. На вас чекає багато цікавого.
Опишіть ваш досвід у цій грі, як матимете бажання! Або ваші можливі етапи гри.
Залиште ваш коментар!
Що ви думаєте з приводу глави книги? Вам є що сказати по даній статті? Автор буде вдячний.